Економічний україно-російський форум, що пройшов під час візиту Дмитра Медведєва до Києва у фешенебельному готелі Hyatt, показав справжнє ставлення і розуміння Російською Федерацією стратегічного партнерства інших країн. Можливість напряму поспілкуватися із Президентом РФ викликала появу в залі форуму тих, кого в Україні прийнято називати олігархами. Ахмєтов, Фірташ, Пінчук, Ярославський, Григоришин – далеко не повний список зірок першої величини українського бізнесу.

Ключовим питанням, яке провідні українські власники «фабрик, заводов и пароходов» задавали Президенту РФ, була можливість транзиту по території Росії природного газу середньоазійського походження, що належить українським компаніям. Мало хто в Україні знає, що в Узбекистані є газові родовища, що частково належать Ринату Ахметову та горлівському «Стиролу». Мало хто знає, що українські підприємства за відпущену ними продукцію отримують розрахунок азійськими енергоносіями.

Такі питання задавали Медведєву навіть російські власники українських підприємств. Костянтин Григоришин, найбільший акціонер ВАТ «СНВО ім. Фрунзе», також скористався нагодою і так само поставив це запитання, розуміючи важливість його вирішення саме для його сумських виробничих потужностей. Ймовірно, що природній газ надходив би в обмін на продукцію сумських машинобудівників і міг гіпотетично бути використаний в котельні північного промислового вузла міста Суми як для опалення частини міста, так і для електричної генерації. Зрозуміло, що вартість такого палива була б значно нижчою навіть тієї ціни, що була виторгувана Януковичем в обмін на Севастопольську оренду. Це б створювало дійсно конкурентне середовище на ринку теплоносіїв не тільки в Сумах, але й в області. Адже в тарифі на тепло 70% складає вартість енергоносіїв.

Питання, порушене українськими промисловцями, є абсолютно логічним. Якщо ми дозволяємо Росії прокачувати газ по власній газотранспортній магістралі, чому ми не можемо газ, що є власністю українських підприємств, прокачати по російській трубі? Відповідь була проста і категорична – «Газпром» готовий викупити будь які об’єми средньоазійського газу на кордоні газодобувних країн. Це означає, що горлівський «Стирол» буде продавати власний газ на кордоні з Узбекистаном по 130 доларів за тис. кубів і натомість буде купляти природний газ по ціні в 2600 грн. (на даний час). Де різниця? Різниця буде у «Газпрома», трохи перепаде «Нафтогазу».

Вислухавши пряму відмову, Віктор Янукович проковтнув образу і закрив засідання. Отака братерська газова дуля. Вікторе Федоровичу, запропонуйте Крим в оренду! Переговори підуть значно конструктивніше.

Олег Медуниця

Напередодні свята солідарності трудівників Національний форум профспілок України запропонував свої шляхи та заходи вирішення соціальних та економічних проблем у Сумській області. 

Сьогодні спад виробництва є чи не найнагальнішою проблемою сучасної економіки. Насамперед, страждає легка й хімічна промисловість, машинобудування, виробництво продукції з нафтовидобувної галузі. 

Найбільш проблемними підприємствами області є ВАТ «Сумихімпром», Шосткинський казенний завод «Зірка», ВАТ СНВО ім. Фрунзе.

Руйнівний вплив наслідків світової фінансової кризи на стан української економіки та неефективна робота української влади призвели до неухильного зростання безробіття в країні. Відповідно до офіційних даних Державної служби зайнятості, станом на 1 березня 2010 року зареєстрованих безробітних в Україні налічується понад п’ятсот тисяч, а статус не працевлаштованих – понад мільйон громадян. Навантаження незайнятого населення, яке перебуває на обліку державної служби зайнятості, становить вісім осіб на одну вакансію.

Сільськогосподарська галузь є однією з найризикованіших. Небезпеки такі ж непередбачувані, як погода. На жаль, аграрії – не ясновидці. Вони не можуть спрогнозувати руйнівні ситуації: зливи, засухи, морози. Сільгоспвиробники потребують надійної системи захисту майбутнього врожаю. Саме це стало головною причиною проведення у Сумах круглого столу «Агрострахування як ефективний інструмент економічної безпеки господарства». Адже квітень – це час початку весняних польових робіт. То ж аграріям саме час подбати про захист врожаю від несподіваних небезпек.

Україна, зокрема і Сумщина, розташована у зоні ризикового землеробства. Незважаючи на це, агрострахування в нашій державі не набуло значної популярності. Як зазначила, Олена Мірошниченко, головний спеціаліст відділу фінансових планів, страхування, кредитування та боргових зобов’язань департаменту фінансів Міністерства аграрної політики, цей низький показник зумовлений об’єктивними причинами. З одного боку аграрії не довіряють страховим компаніям через низьку поінформованість та складний механізм відшкодування збитків. З іншого – самі ж страхувальники вважають агро галузь невигідною через поширеність страхових ризиків таких як засуха, заморозки, град. Третій аспект, який гальмує розвиток агрострахування, недосконалість законодавчої бази, яка регулює цей процес.

Минулий рік видався досить важким – сакраментальне слово «криза» було на вустах у кожного українця. Та незважаючи на складну економічну і політичну ситуацію в країні, Сумщина не впала на коліна. Сьогодні, навіть без затвердженого державного бюджету, Сумська область впевнено і з оптимізмом дивиться у день прийдешній, адже має вільних залишків близько 142 мільйони гривень. Коли нарешті в державі буде прийнято бюджет, ці гроші можна буде сміливо використати не на «проїдання», а на розвиток області – у цьому переконаний голова Сумської облдержадміністрації Микола Лаврик.

- Миколо Івановичу, чи спрацювали минулого року розроблені Вашою командою так звані «антикризові заходи»?

- У 2009 році економіка області, як і економіка України в цілому, під впливом світової фінансово-економічної кризи зазнала певних втрат. Тому Сумська облдержадміністрація зробила все можливе, аби не допустити дестабілізації ситуації в області. Нам вдалося уповільнити економічний спад та досягти певного покращення результатів діяльності в основних сферах соціально-економічного розвитку області завдяки, у першу чергу, введенню жорсткого контролю за витрачанням бюджетних коштів та сприянню місцевому товаровиробнику. За минулий рік наша робота отримала непогану оцінку від Уряду: ми посіли 11 місце у всеукраїнському рейтингу.

- Минулий рік був досить складний у першу чергу для промисловців. Які пріоритети Ви б окреслили у розвитку промисловості області?

- У першу чергу, ми зробили ставку на підтримку місцевого виробника та розширення внутрішньо-регіонального ринку споживання промислової продукції, виробленої на Сумщині. Промислові підприємства області були залучені до участі в тендерних закупівлях товарів, робіт, послуг за бюджетні кошти. «Купуй власне!» - хіба погана ідея? Я розумію, що ми не змінимо нашого законодавства, але ми повинні відчувати внутрішній патріотизм.

Для цього й забезпечили нормальний, рівний доступ місцевого товаровиробника до тендерних процедур. Результат – бюджетними установами укладено понад 1600 договорів на закупівлю продовольчих товарів місцевого виробництва за державні кошти на загальну суму більше 200 млн.гривень. Зверніть увагу: ці кошти залишилися в області, тому ми і маємо сьогодні немалі вільні залишки у місцевому бюджеті.

- Що було причиною погіршення динаміки промислового виробництва?

- У першу чергу, так звані зовнішні фактори. Майже половина виробленої на Сумщині продукції експортується. Експортоорієнтована структура промислового виробництва через погіршення кон’юнктури на зовнішніх ринках у кризових умовах негативно вплинула на своєчасність і обсяги виконання діючих та укладення нових зовнішньоекономічних контрактів. Як наслідок – втрата виробниками ринків збуту, накопичення готової продукції на складах, дефіцит оборотних коштів та обмежена можливість їх поповнення через кризу банківської системи.

Але незважаючи на ці негаразди, нам вдалося протягом року поступово стабілізувати ситуацію в промисловості: у ІІ кварталі виробництво зросло на 0,8% проти попереднього кварталу, у ІІІ – на 1,1%, у ІV – на 3,2%. Серед позитивних тенденцій не можу не назвати збільшення обсягу прямих іноземних інвестицій у промисловість області. Так, за рік він зріс майже на 70 млн.доларів США. Загальний обсяг на початок 2010 року перевищив 184 млн.доларівСША.

Ці кошти було спрямовано в розвиток підприємств машинобудування, харчової, легкої промисловості, виробництво будівельних матеріалів. Завдяки системній роботі облдержадміністрації з центральними органами виконавчої влади вдалося вирішити питання щодо отримання державного замовлення казенним заводом «Зірка», казенним заводом «Імпульс», Державним науково-дослідним інститутом хімічних продуктів. Десяти найбільшим підприємствам-експортерам було відшкодовано податок на додану вартість на загальну суму 304 млн.гривень.

- А які саме галузі економіки привертають увагу інвесторів?

- Завдяки залученню іноземного капіталу минулого року введено в дію нові промислові об’єкти: завод пакувальних засобів і поліграфічних виробів ЗАТ «Технологія», високотехнологічне фармацевтичне підприємство ТОВ «КусумФарм», уведено нову лінію з фасування кави у ЗАТ «Крафт Фудз Україна». Нарешті зрушено з мертвої точки питання відродження цукрової галузі в області. Так, на базі Угроїдського цукрового заводу створено нове підприємство з виробництва цукру. У його розвиток інвестовано понад 50 млн.гривень, ведуться переговори з сільськогосподарськими підприємствами щодо закупівлі сировини.

- Протягом року темою номер один в області було енергозбереження. Який стан справ у цій галузі?

- На моє глибоке переконання, зменшення використання дорогих імпортних енергоносіїв та заміна їх альтернативними видами палива має стати стратегічною задачею державного значення. Саме тому минулого року ми розробили програму по організації виробництва та використання місцевих поновлювальних видів палива на 2009-2015 роки. На 8 підприємствах області освоєно виробництво паливних брикетів та пелет з відходів деревообробки, торфу та зерновідходів для забезпечення бюджетної сфери альтернативними видами палива.

У Сумському районі за кошти обласного бюджету (2,7 млн.гривень) дообладнано твердопаливними котлами 6 шкільних котелень. Ці заходи сприяли зменшенню споживання природного на 13,2% проти 2008 року. Усього ж за рік дообладнано котлами на твердому паливі 28 котелень, на цей час на твердому паливі працює 350 котелень, а це – 45% від загальної кількості. Облдержадміністрацією на позачерговому засіданні Кабінету Міністрів України в січні 2009 року успішно захищено інвестиційний проект «Реконструкція системи теплозабезпечення міста Шостка з переходом водогрійних і парових котлів на альтернативні види палива».

У 2009 році за рахунок коштів Стабілізаційного фонду вже профінансовано 10,8млн.гривень. За міжнародною програмою ТАСІS для котелень комунальних підприємств м.Ромни та Роменського району надано 22 сучасні енергоефективні котли, з яких 16– газових та 6 – твердопаливних. Але я ще раз наголошую: з кожним роком газ буде дорожчати, тому питання енергозбереження та переходу на альтернативні види палива актуальні як ніколи.

- Минулого року облдержадміністрація робила ставку на транскордонне співробітництво. Якими результатами можемо сьогодні похвалитися?

- Певно, найяскравіший показник – добудова та відкриття міжнародного пункту пропуску «Бачівськ» та 10-ти місцевих пунктів пропуску через українсько-російський кордон. Особисто я постійно тримав на контролі ці питання, адже ні про яку транскордонну співпрацю не могло йти мови, якщо і надалі громадянам обох держав доводилося б стикатися з незручностями, а подекуди й труднощами під час перетину кордону. Значною подією минулого року стало прийняття Єврорегіону «Ярославна» до Асоціації Європейських Прикордонних Регіонів.

У рамках реалізації підписаних із регіонами інших країн угод про співробітництво надана безпосередня допомога ряду підприємств області у проведенні переговорів з діловими колами іноземних держав по постачанню продукції на зовнішні ринки.

- Ви неодноразово нарікали на недостатній рівень доступності медичної допомоги на селі. Чи є позитивні зрушення у цьому напрямку?

- Так, чи не найбільше мене обурювала ситуація із медичним обслуговуванням населення. Що говорити, коли деякі старенькі люди по 2-3 роки не бачили медпрацівника! Саме тому за рік автомобілями, скутерами та мобільними телефонами було укомплектовано сільські лікарські амбулаторії та фельдшерсько-акушерські пункти. Я переконаний: повна укомплектація транспортом закладів первинної медицини вирішить одну з нагальних проблем області – доступність медичної допомоги на селі. Окрім того, завдяки клопотанню облдержадміністрації на Сумщині з’явилися дорогі і вкрай необхідні апарат штучної нирки, магніто-резонансний томограф. Обласний кардіодиспансер на сьогодні теж оснащений за останнім словом медичної науки.

- У ході Ваших робочих поїздок до районів Ви неодноразово відвідували дитячі будинки сімейного типу, прийомні та багатодітні сім’ї. Чи є позитивні зрушення в області в галузі захисту материнства і дитинства?

Минулого року вперше за всю історію Сумської області ми мали чергу на усиновлення дітей. У нас пустіють сиротинці – хіба це не показник нашої роботи? А взагалі, за 2009 рік до сімейних форм виховання було влаштовано 67 дітей. 

- Минулий рік позначився кількома гучними мистецько-культурними акціями. Що запам’яталося найбільше?

- Перш за все, ми вирішили питання надання статусу Національний історико-культурному заповіднику «Глухів». Діячі культури Сумщини отримали високу оцінку під час творчого звіту області, що проходив минулого року на головному арт-майданчику країни – у палаці «Україна». Наймасштабнішою культурно-мистецькою акцією року стало відзначення 350-річчя перемоги війська під проводом гетьмана України Івана Виговського в Конотопській битві. Запам’яталося жителям області і святкування 300-річчя гетьманської столиці – Глухова. Минулого року наша область приймала три міжнародні фестивалі: «Кролевецькі рушники», «Бахфест», «Органум» - та 12 всеукраїнських.

- Кожен регіон має свою «родзинку». А де ця родзинка, на Вашу думку, в Сумській області?

- Родзинка Сумщини – в силі духу і в силі духовного відродження краю. У нас все для цього є. Це фундамент для розвитку суспільства. Ніякі матеріальні блага нічого не варті, якщо у нації не буде високих духовних ідеалів.

state-gov.sumy.ua

Одна з найдовших олігархічних воєн в Україні завершилася. Григорій Суркіс розділив свої енергетичні активи з Ігорем Коломойським і Костянтином Григоришиним.

За інформацією «Української правди», сторони, які конфліктували з 2001-го року, вирішили просто... обмінятися пакетами акцій в обленерго.

Коломойський і Григоришин, які в енергетиці змушені виступати як єдина команда, віддали Суркісу свої пакети акцій в «Львівобленерго» і «Прикарпаттяобленерго».

У свою чергу, Суркіс віддав спільному підприємству Коломойського і Григоришина свої пакети акцій в «Чернігівобленерго», «Полтаваобленерго» і «Сумиобленерго».

Темпы строительства, как и по всей Украине, в связи с кризисом в Сумской области снизились. Согласно данным Госкомстата Украины, в январе-ноябре 2009г. в Сумах было выполнено строительных работ на 809,2 млн.грн, что составляет почти 2,5 процента от всех выполненных строительных работ в Украине за этот период. Если говорить в процентном соотношении до января-ноября 2008г., то это менее 50%.

По адресу Прокофьева, 14 неожиданно быстро «вырос» торговый центр Европорт. Начатое во второй половине 2008 года строительство, было стремительно завершено в сентябре 2009-го года, информирует socMart. Обьект расположен на расстоянии 300 метров от наиболее загруженной магистрали города – улицы Харьковская. Вокруг находится жилой массив. Первый этаж занимает супермаркет Эко-маркет (торговая площадь составляет 1 256 квадратных метра). На втором этаже представлены в основном мебельные магазины. Европорт, на данный момент, является единственным ТЦ города оборудованным эскалатором.

Также в сентябре 2009 года был открыт еще один Эко-маркет - по улице Горького. Торговая площадь составляет 400 квадратных метров. На данный момент сеть супермаркетов в городе Сумы насчитывает 9 магазинов.

В начале 2009 года было завершено строительство гостинично-ресторанного комплекса «Шафран», который входит в сеть «Мировая карта». Комплекс расположен в живописном месте города, вблизи озера Чеха. «Шафран» включает в себя гостиницу (стоимость номеров составляет от 500 до 900 грн, также возможно заселение в коттедж стоимостью 1 200 грн) и одноименный ресторан. Это единственный подобного рода комплекс в городе, которому выдан сертификат категории 4 звезды. Дважды в 2009 году в «Шафране» останавливался ФК Динамо-Киев, что подтверждает высокий уровень заведения.

Стоит вспомнить и о строящихся торговых центрах. Датой завершения строительства ТРЦ «Лавина» является осень 2009 года, но с началом мирового кризиса все работы на объекте приостановлены.

Внушительный ТРЦ «Мануфактура» также не сдан в срок (2009 год) на данный момент на объекте ведутся фундаментные работы. Был очень быстро снесен прежний объект и подготовлено место под строительство нового, но с приходом кризиса темпы строительства резко упали. Также медленно ведется строительство жилого массива вблизи «Мануфактуры», всего лишь возведено 12 этажей одного из домов.

Быстрыми темпами ведется строительство 3-х этажного торгового центра по адресу пр.Лушпы, общей площадью 4 500 квадратных метра. Планируемый срок сдачи в эксплуатацию – сентябрь 2010 года.

В центральной части города можно отметить строительство супермаркета Днипро. Генподрядчиком выступает сумская производственно-коммерческая фирма. Та же фирма ведет строительство отельно-торгово-ресторанного комплекса по ул. Воскресенской. Сдача объекта в эксплуатацию планировалась в 2009 году, но работы ведутся медленно.

Компания «Побутсервис» известна в Сумах тем, что ведет строительство бюджетного жилья – жилые дома с одно-двух комнатными квартирами с небольшой квадратурой. Квартиры оборудованы индивидуальными системами отопления. Бюджетность проявляется в малых обьемах внутренней отделки квартир – присутствует только черновая штукатурка. Возможно кредитование клиентов через собственную систему кредитования. ООО «Побутсервис» выиграл конкурс и назначен застройщиком по государственной программе строительства доступного жилья и объектов социально-бытового назначения в г. Сумы. Однако, деятельность компании не ограничивается только бюджетным жильем. В данный момент ведется строительство 19 блочных коттеджей в экологически чистом районе города по ул. Веретеновка. За всю историю своей деятельности компания ввела в эксплуатацию более 125 000 квадратных метра жилья.

Интересным является проект по строительству двух 117-квартирных жилых дома по ул. Харьковская. Строительство первого дома на стадии завершения, начато строительство второго дома. Также предполагается наличие подземных автостоянок, которых в Сумах на данный момент нет.

В целом кризис негативно сказался на темпах строительства как коммерческой так и жилой недвижимости. Некоторые объекты снизили темпы строительство, другие совсем заморозили работы. Хотя есть и такие которые полностью были построены в период кризиса – ТЦ Европорт.

Источник: domik.net