Останній день лютого 2010 року став заключним днем Кубку Європейських чемпіонів з індорхокею. Вісім команд з різних куточків Європи три дні виборювали право називатися найсильнішим клубом континенту. І саме сьогодні вирішувалося, хто ж все таки забере до себе на Батьківщину такий бажаний Кубок.  

Тож останній ігровий день розпочався з менш значущих подій – двобоїв між «лузерами» двох квартетів, які розігрували між собою 5-8 місця. О 10 свій матч розпочали литовки та шотландки. Його результатом стала прогнозована перемога представниць Прибалтики (3:1).

Наступним був поєдинок білоруського «Ритму» та «Боудона» з Англії. У напрочуд цікавому та результативному матчі перемогу з рахунком 6:5 святкували білоруски. Таким чином «Ритм» і «Гінтра» розділили 5-6 місця, а 7 місце залишилось за англійками. Цілковитим аутсайдером турніру виявилась шотландська команда, яка програла всі свої матчі на цьому турнірі.

Тепер на глядачів чекало те, заради чого вони два попередні дні пильно слідкували за турніром, – фінальні матчі. Не дивно, що вже о 12:00 вільних місць на трибунах манежу УАБС не було, і люди почали займати місця у проходах між секторами.

Другий ігровий день Кубку Європейських чемпіонів з індорхокею розпочався матчами групи А. Спочатку німецький «Альстер», засмучений вчорашньою поразкою від іспанок, познущався з шотландського «Бонаграс Грув». Результат більш ніж переконливий – 11:1. А вже за годину іспанські гості тріумфували у матчі з англійками (3:1). Отож, від групи А до напівфіналу потрапили німкені та іспанки.

На період з 26 по 28 лютого Суми стали столицею європейського індорхокею. Вісім кращих команд Європи з’їхалися до українського міста, аби визначити, хто ж з них найсильніший. Громада міста не могла не звернути уваги на турнір такого рівня. Це і не дивно, адже сумчани отримали можливість на власні очі побачити кращі клубні команди Європи та разом з тим повболівати за рідну «Сумчанку», котра за прогнозами спеціалістів має неабиякі шанси на «золото» Кубку європейських чемпіонів.

Сумчани надзвичайно скучили за великим спортом. Місто нещодавно зникло з баскетбольної мапи, понизився у класі футзальний «Універ-Автомар», занепадає футбол. Додати до цього настільний теніс та волейбол, і матимемо напрочуд гнітючу картину. Тому у манежі можна було зустріти не тільки любителів хокею, а усіх тих, хто не уявляє свого життя без спорту.

Останнім часом ловлю себе на думці: теперішнє життя в квартирі, яка переживає хронічно-перманентний ремонт четвертий рік, до болю в куприку нагадує затяжну мандрівку. Це надзвичайно схоже на постійне вокзальне перебування в залі очікування, котре щоночі змінюється на незручне спання в обіймах купе.

Вокзали наповнюються по вінця яскравим сонячним і електричним світлом.
Сонце заходить за сліпучі білі стіни, тріщини яких заповнює проміння вечірньої зорі. 

Лампочки заливають прямокутні форми кімнат жовтим теплом.
Вітер гудить в аеродинамічну трубу Холодної гори.

На наступній зупинці Дня спостерігаю через вікно за сніжною крупою, яка летить від землі до неба, уповільнюючись, аби я роздивився її кристалічнобездоганну структуру.
До чергового полустанку Вечора я маю запам’ятати послідовність сигналів, які посилає мені жовта зірка, відбиваючись у дзеркальних дахах Засумки.

Приховані від контролю сигарети виявили співробітники відділу прикордонної служби «Конотоп» Сумського прикордонного загону та Глухівської митниці вранці 25 лютого.

Тютюнові вироби виявлено під час прикордонно-митного контролю поїзду що прямував з Москви до Ужгорода в пункті контролю «Конотоп».

2,5 тисячі сигарет «Класік» було сховано в тайниках облаштованих в конструктивних порожнинах чотирьох купе пасажирського вагону. Від контролю їх приховала громадянка РФ, провідниця цього вагону. Для завершення проведення поглибленого огляду та вивантаження виявлених в схованках сигарет вагон було відчеплено від поїзду та виведено у вагонний парк. 

Весь виявлений крам вилучено встановленим порядком. Відносно нього та його власниці буде прийнято відповідне правове рішення, - повідомляє прес-служба Сумського прикордонного загону.

Вчора, 25 лютого, у Сумському мистецькому клубі-кафе «Сумка» відбулося відразу два заходи: відкриття виставки робіт художників-переможців премії імені Миколи Макаренка та презентація альманаху «Земляки».

«Сьогодні ми відкриваємо виставку, і сьогодні ми презентуємо книгу», - почав свято член Ради Сумського земляцтва, голова правління Мистецького центру «Собор», головний редактор альманаху «Земляки» Микола Гриценко.

Виставка-конкурс живопису «Сумщино, любове моя!» на здобуття премії Миколи Макаренка у Сумах проходить уже вдруге. Влаштовує її громадська організація «Сумське земляцтво у Києві».

У 2010 році в конкурсі взяли участь 30 художників майже з усіх районів Сумської області та художники «Мистецької світлиці», що діє при Сумському земляцтві у Києві. Як відзначив пан Гриценко, на вернісажі представлені найвагоміші роботи, які варті уваги громадськості. Поряд з роботами дипломантів також представлені полотна Івана Гопаченка, Ігоря Василевського, Семена Ярового та інших. У майбутньому планується зробити цю виставку всеукраїнською.

Не секрет, що журналісти вважать нашу вітчизняну судову систему «закритою» від медійників, а тому, автоматично, й від широкого загалу. У судах за штатним розписом чомусь не передбачено посади «спеціального» відповідального за зв’язки з громадськістю: прес-секретаря чи спікера. На практиці виявляється, що поспілкуватися з судією стає досить проблематично, адже самі вони майже завжди відмовляються розмовляти, посилаючись на заклопотаність. Можливо, саме тому на Сумщині журналісти на судові теми практично не пишуть. А якщо й пишуть, то, зазвичай, «якусь чорнуху»...

У свою чергу, судді запевняють, що судова система навпаки - «прозора й відкрита», а представники ЗМІ просто не розуміють специфіку їхньої роботи, вимагаючи коментарів ще до проголошення офіційного «вироку».

Обговорити проблеми та перспективи взаємодії представників судової влади та журналістів на «круглому столі» у прес-центрі «Воля Громади» зібралися представники регіональних мас-медіа та голова Ради суддів Сумської області Сергій Попруга, який «пожертвував» для спілкування своєю обідньою перервою. Зібралися, до речі, вже втретє. Тобто тема виявилася цікавою й актуальною для обох сторін «барикад»…

Як розповів «Сотні» голова СУМ «Сумщина» Георгій Сахнюк, ця організація має багату передісторію. Виявляється, вперше спілка була заснована ще в 1926 році, але більшість її членів були заарештовані. Офіційно ж вона з’явилась 25-го лютого 1990 року (ще за часів Радянського Союзу), як Спілка Незалежної Української Молоді, але досить швидко назву змінили на нинішню, вже звичну.

У наші ж дні СУМ має відділення по всій Україні, а також в більшості країн де існує українська діаспора: Австралії, Канаді, Німеччині, Бельгії, США та інших. Спілка – це молодіжна патріотична організація, яка об’єднує людей на засадах українського націоналізму. Визнаними авторитетами для сумівців є Д.Донцов, Ю.Липа, Я.Стецько, С.Бандера.

В нашій області Спілка налічує кількасот членів, серед яких як молодь так і більш старше покоління. Об’єднання проводить велику кількість різноманітних заходів. Серед них організація вишкільних таборів для дітей та молоді, створення газет, робота із дослідження архівів. У таборах («Січ», «Відвага», «Руса коса») крім звичних вишкільних заходів проводять лекції з історії України, краєзнавства, ідеології націоналізму.

З 2002 року проводяться сплави під назвою «Шлях до Батурина». В перший рік, коли виникла ідея, так би мовити, «з’єднати» Путивль з Батурином, у сплаві брав участь один-єдиний пліт, зараз же сплави проводяться на байдарках і з кожним роком їх кількість збільшується.

Проводяться також проекти з активізації молодих громадян, навчання лідерів молодіжних організацій.

СУМ співпрацює з Молодіжним Націоналістичним Конгресом, Студентським братством Сумщини та іншими організаціями.

Одним з найгучніших спільних заходів СУМу «Сумщина» та студентських лідерів була кампанія проти об’єднання сумських вузів у 2004 році, яка тривала близько дев’яти місяців.

За довгі роки існування СУМу в нашій області дуже багато людей починали з неї свій громадський шлях. Це й теперішній заступник голови облдержадміністрації О.Медуниця, і редактор всеукраїнської газети «Шлях перемоги» В.Рог, і директор сумського архіву Г.Іванущенко, і журналіст Р.Мартинюк, і ще безліч людей, що мають активну громадську позицію.

«Активні молоді громадяни – активна країна, яку поважають в усьому світі», – говорить Георгій Сахнюк, і хочеться вірити, що сьогоднішні його вихованці зможуть у найближчому майбутньому зробити Україну процвітаючою.

Галина Пономаренко

У актовій залі ЗОШ І-ІІІ ступенів №18 відбувся міський Форум батьківської громадськості. Керівництво управління освіти та науки, директори та завідувачі навчально-виховних, позашкільних закладів, представники батьківських та учнівських комітетів разом з правоохоронцями та фахівцями служби у справах дітей обговорили ситуацію з організація роботи навчальних закладів щодо профілактики правопорушень серед учнівської молоді.

На початку зустрічі в. о. начальника управління освіти і науки Антоніна Данильченко
нагадала, що сім’я покликана готувати дитину до життя з перших днів появи її на світ. У домашніх умовах потрібно забезпечити розумну організацію життя дитини, допомогти засвоїти позитивний досвід старших поколінь та набути власного досвіду поведінки й діяльності. Формування всебічно розвиненої особистості є завданням сім’ї та школи, які спільними зусиллями здійснюють моральне, розумове, трудове, естетичне та фізичне виховання.

На думку спеціаліста І категорії служби у справах дітей Романа Друзя, для запобігання дитячої злочинності батьки повинні підтримувати зв’язок з навчальним закладом, контролювати коло спілкування дітей, грошові потоки. А також створювати необхідні умови для навчання, реалізації духовних та моральних потреб та формувати культуру поведінки своєї дитини.

Станом на 1 лютого поточного року розмір невиплачених заробітних плат збільшився на 14,9% порівняно з 1 січня 2010 року до 1 млрд 692 млн 413 тис гривень, - повідомив Державний комітет статистики.

Найбільший розмір невиплачених зарплат на 1 лютого 2010 року було зафіксовано у Донецькій області – 304 млн 709 тис гривень, у Києві – 169 млн 522 тис гривень і в Луганській області – 159 млн 307 тис гривень.

На Сумщині ж борг перед працівниками складає 62 млн 918 тис гривень, серед яких 33 млн 526 тис гривень припадає на економічно-активні підприємства, - інформує Держкомстат.