
Цими вихідними я зайшов до 27-ї маршрутки, приземлившись на заднє сидіння. Поруч дивився у вікно на липову алею тридцятирічний поет Артем Антонюк. Десять хвилин ми торохтіли про життя. Я, Микола Німчуноff, розшифрував для Вас диктофонний запис короткої розмови за Антонюкове життя-буття.
- Нормально. «БурлюкЛітФест» готую разом із партнером – Українською академією банківської справи – десь на наступний місяць. Прозу пишу – детектив за мотивами реальної історії пограбування, яке сталося вісім років тому.
- Грошей хочу заробити на «Коронації слова»: перша премія в номінації «роман» – 20 тис. грн. Отаке...
- Іван Багряний непоганий: «Тигролови», «Людина біжить над прірвою». Багряний наш земляк, до речі, тож сам Бог велів його прочитати, хоча б для уявлення про вагу нашого внеску до української літератури й державності! Ще Хвильовий – красунчик! «Я –романтика». Мені здається, не завадить батькам прочитати твори, які їхні діти зараз читають згівдно зі шкільною програмою! Там багато цікавих речей і головне – болюче актуальних!